- плікативний
- -а, -е, геол.Який утворює складки; складчастий.••
Плікати́вні дислока́ції — порушення первинного залягання верств гірських порід без розриву їхньої суцільності.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
плікативний
Смотреть что такое "плікативний" в других словарях:
аплікативний — а, е. Прикм. до апліката … Український тлумачний словник
експлікативний — а, е. Стос. до експлікації … Український тлумачний словник
імплікативний — а, е. Стос. до імплікації … Український тлумачний словник
кваліфікативний — а, е. Те саме, що кваліфікаційний … Український тлумачний словник
комунікативний — а, е. 1) лінгв. Прикм. до комунікація 2). 2) Прикм. до камунікати/вність … Український тлумачний словник
мультиплікативний — а, е, мат. Якого одержуть в результаті множення. •• Мультиплікати/вна величи/на величина, що її одержують шляхом множення декількох величин. Мультиплікати/вна гру/па мат. група, в якій основною груповою операцією є множення … Український тлумачний словник
комунікативний — [комун ікати/ўнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
автокомунікативний — прикметник … Орфографічний словник української мови
аплікативний — прикметник … Орфографічний словник української мови
комунікативний — прикметник … Орфографічний словник української мови
